Владика Станіслав Широкорадюк завітав до богопосвячених дів

23 травня владика Станіслав Широкорадюк вперше відвідав дім, де у Харкові мешкає спільнота богопосвячених дів. Єпископ-ординарій відправив Святу Месу у домашній каплиці Марії Магдалини. У проповіді до Євангелія від Марка 9,38-40 владика закликав не ділити людей своїх і чужих, друзів і ворогів. Ісус сказав: «Хто не проти вас, той за вас». І цим правилом ми маємо керуватися у своїх відносинах із людьми інших конфесій. Якщо щось не від Бога, воно само зникне. Церкву ж Христову не подолає жодна криза, яку ми, християни, приносимо до неї зі світу.

З апостольських часів християнські діви, які відчували поклик Господа віддати Йому себе без решти у більшій свободі серця, тіла й духу, за схваленням Церкви приймали рішення жити у чистоті заради Небесного Царства.

Діви, котрі висловлюють святий намір більш досконалого наслідування Христа і яких посвячує Богу єпархіальний єпископ згідно із затвердженим літургійним обрядом, містично заручаються із Христом, Сином Божим та віддають себе служінню Церкві.

Через здійснення урочистого обряду діва стає богопосвяченою особою, великим знаком любові Церкви до Христа та есхатологічним образом Небесної Нареченої і життя майбутнього віку.

Діви, посвячені Богові, під натхненням Святого Духа дають обітницю чистоти, щоб сильніше любити Христа і краще служити ближнім. Відповідно до свого стану й отриманих харизм вони віддають себе покаянню, справам милосердя, апостольству та ревній молитві. Щодня відмовляють Літургію Годин, особливо Утреню та Вечірню. Таким чином, з’єднуючи свій голос із голосом Христа, Первосвященика, і святої Церкви, вони безустанно прославляють Небесного Отця і випрошують спасіння для усього світу.

Діви, посвячені єпископом, мають особливий зв’язок з помісною Церквою, якій самовіддано служать, хоча й залишаються у світі. Через необхідність співпраці присутність дів вимагає особливої уваги з боку єпархіального єпископа та священиків.

Безпосередню відповідальність за посвячених дів в єпархії несе єпархіальний єпископ, котрий розпізнає автентичність покликання, допускає до консекрації та здійснює обряд посвячення дів. За згодою єпархіального єпископа цей обряд може здійснити інший єпископ.

Перед консекрацією єпархіальний єпископ забезпечує кандидатці початкову формацію, а також проводить з нею бесіду, яка стосується її способу життя, якого вимагає харизма посвяченого дівоцтва.

Після консекрації єпископ дбає про постійну формацію та підтримує духовний зв’язок з посвяченими дівами, довіряючи відповідальність за початкову і постійну формацію, а також пастирську турботу над ними відповідно підготовленому священику.

Першочерговим служінням посвяченої діви, яке вона жертвує Церкві, є прагнення особистої святості згідно з харизмою свого стану. Посвячена діва може служити єпархії, добровільно займаючись апостольською діяльністю на прохання єпархіального єпископа як особа, котру працевлаштувала  церковна установа.

Діви можуть об’єднуватися у товариства задля ретельнішого виконання свого наміру та заради служіння Церкві, яке узгоджується з їхнім станом та яке вони реалізують допомагаючи одна одній.

Задля сумлінної реалізації свого покликання посвячена діва по змозі бере щоденну участь у святій Месі та поклоняється Ісусові у Святих Дарах, читає Святе Письмо, розмірковує над Словом Божим, відмовляє Літургію Годин, особливим чином вшановує Марію, котра є для неї взірцем та опорою, часто сповідається та вільно обирає духовного керівника. У своєму переживанні євангельської святості посвячена діва може обрати будь-яку форму духовності, закорінену у традиції Церкви.

 

Таїнство Миропомазання для вірних Харківського деканату

20 травня 2018 року, в урочистість Зіслання Святого Духа, у кафедральному соборі під час урочистої Святої Меси владика Станіслав Широкорадюк уділив вірним харківських парафій таїнство Миропомазання. До нього приступило 32 охрещених католика віком від 16 до 80 років.

Під час проповіді владика заохотив приймаючих це таїнство пам’ятати, що отримуючи Святого Духа, вони стають пророками, які мають говорити правду ближнім та жити по правді. Також Дух Святий зміцнює їхню віру і дає сили йти у світ і бути свідками Христа.

Урочистість Зіслання Святого Духа, або П’ятидесятниці, християни відзначають на 50-й день після Великодня. Цього року П’ятидесятниця припадає на 20 травня. Саме П’ятидесятницю вважають днем, коли народилася та почала діяти Христова Церква. Головний мотив святкування П’ятидесятниці для новозавітньої Церкви – це подія зіслання Святого Духа у вигляді вогненних язиків на апостолів на 50‑ий день після Воскресіння Господнього. На свято Зіслання Святого Духа сповняється обіцянка Христа, що після Його відходу на небо Отець надішле учням і Церкві іншого Утішителя, Святого Духа, який дасть повне навчання всього, що Христос об’явив (Йн 14, 26; 16, 13).

Миропомазання – християнське таїнство прийняття дарів Святого Духа: мудрості, розуму, ради, мужності, знання, побожності та страху Божого. Таїнство Миропомазання вділяється через помазання чола миром з покладенням руки та через слова: «Прийми печать дара Святого Духа».

120-річчя першої Святої Месси в храмі святого Миколая в м. Кам’янському

У неділю 13 травня 2018 року ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Широкорадюк очолив Святу Месу в м. Кам’янському з нагоди ювілею 120‑річчя храму, якому співслужили провінціал Ордену Францисканців-Капуцинів о. Блажей Суска, настоятель парафії о. Адам Врубель з іншими братами Ордену. Після Святої Меси біля храму єпископом Станіславом був освячений хрест.

Спогади парафіянки Наталії Андрейченко OFS

Річниця освячення храму Святого Сімейства у Харкові

У неділю, 13 травня 2018 року, парафія Святого Сімейства у Харкові святкувала річницю освячення храму. Святу Месу очолив єпископ Мар’ян Бучек. З ним співслужили настоятель парафії о. Леонід Ткачук MIC, інші священики Харківського деканату. Єпископ подякував отцю Леоніду за десятирічну плідну працю у Харкові.

Перше Причастя дорослих неофітів в харківському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії

Сьогодні, в 7-у пасхальну неділю, перше Причастя прийняли шестеро дорослих парафіян. Їх перше Причастя передувала перша сповідь, а до святих таїнств дорослих хрещених неофітів приготувала сестра Фаустина.

Освячення храму в Мелітополі

У суботу, 12 травня, єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький владика Станіслав Широкорадюк освятив новозбудований храм Успіння Пресвятої Богородиці та святого Архангела Михаїла у Мелітополі Запорізької області.

Будова храму на пр. 50-річчя Перемоги у Мелітополі розпочалася влітку 2009 року. 10 жовтня 2009 року тодішній ординарій Мар’ян Бучек освятив фундамент і наріжний камінь. До кінця будови храму парафія святих Кирила і Мефодія у Мелітополі розміщалась у каплиці, яка була влаштована у приватному будинку, де жив і священик. Храм був побудований завдяки численним добродіям та благодійним організаціям Kirche in Not та Renovabis.

В урочистій Святій Месі освячення храму співслужили владика Мар’ян Бучек, Генерал Згромадження Отців св. Михаїла Архангела о. Даріуш Вільк CSMA, Генеральний Вікарій цього Ордену о. Рафал Камінський CSMA, настоятель парафії о. Адам Гонсьор CSMA, вікарій парафії о. Юзеф Коваль CSMA, священики Харківсько-Запорізької дієцезії.

Радість парафіян приїхав розділити Генеральний консул Республіки Польща у Харкові пан Януш Яблонський та віце-консул з питань культури Ян Ждановський.

У проповіді владика між іншим зазначив важливість кожного храму, де люди можуть отримати відпущення гріхів, отримати мудрість у Божому слові, укріпитися Святим Причастям і молитися у своїх потребах та потребах всього світу. Чим більше храмів буде в Україні, тим більше благодаті можна буде вимолити для всього народу.

103-я річниця геноциду вірменського народу

Cьогодні, 24 квітня 2018 р., у 103ю річницю геноциду вірменського народу, перед кафедральним собором Успіння Пресвятої Діви Марії в Харкові відбувся молебень за участю єпископа-помічника Яна Собіло з представниками Вірменської Апостольської Церкви.

Меморіальна дошка на фасаді кафедрального собору встановлена 24 квітня 2009 року. На ній російською, вірменською та українською мовами – слова подяки мешканцям Харкова від Харківської обласної вірменської громади за порятунок дітей від переслідувань турків в 1915 році. День пам’яті жертв геноциду вірмен, який цей народ відзначає щорічно, веде відлік від 24 квітня 1915 року. Тоді, більше сотні років тому, в Османській імперії почалися арешти і знищення цвіту вірменської нації – її інтелігенції. Близько 800 осіб – письменників, вчених, лікарів, священиків і вірменських депутатів турецького меджлісу (парламенту) – були вбиті. Однак 1915 рік – це пік геноциду вірмен в Туреччині, регулярні ж гоніння почалися ще в XIX столітті.

У Харкові до 1910 року вірменська громада складалася з більш ніж двох тисяч людей. З них частина належала до Вірмено-Григоріанської Церкви (близька до православ’я), частина – до Католицької (в той час в офіційних документах і перепису не було поняття «національність», а тільки «віросповідання»). З 1915‑го і до кінця 20‑х років хвиля біженців-вірменів з Туреччини збільшила харківську громаду до восьми тисяч осіб. У наше місто вірменські біженці потрапляли через Ростов-на-Дону. Через турецький кордон вдавалося пройти небагато-кому, хоча часом місцеве турецьке населення їм навіть допомагало.

Притулок для вірменських дітей був створений приблизно в 1916 році на базі громади вірмен-католиків при католицькому храмі на Німецькій вулиці (нині вулиця Гоголя, 4). Допомогу біженцям надавали і в Вірмено-Григоріанської церкви, яка знаходилася на Чернишевській вулиці, 5. Проте точних даних про те, скільки було тоді врятовано дітей, хто і як займався їх реабілітацією, поки не знайдено.

Квітнева зустріч духовенства Харківського деканату

19 квітня 2018 р. відбулась чергова зустріч духовенства Харківського деканату. Цього разу священики, сестри-монахині і богопосвячені діви зібралися в парафії святого Рафаїла Калиновського на Новій Баварії, в якій служать отці домініканці. Після молитви перед Пресвятими Дарами отець Маріуш Возняк ОР виголосив конференцію. Її темою він вибрав нову адгортацію Святішого Отця Франциска «Радійте і веселиться». Її провідна тема – шлях до святості та сучасні перешкоди на цьому шляху.

Після перерви на каву і робочої зустрічі всі зібрались в каплиці на Святу Літургію, яку очолив владика Станіслав Широкорадюк.

Проповідь владики Станіслава Широкорадюка:

День пам’яті жертв Катиньського злочину

У неділю, 15 квітня цього року, в Харкові відбулися урочисті заходи з нагоди 78‑ї річниці Катиньського злочину та 8‑ї річниці Смоленської авіакатастрофи.

Заходи розпочалися святою Літургією о 9‑й годині в Харківському кафедральному соборі Успіння Пріснодіви Марії, яку очолив Правлячий єпископ Станіслав Широкорадюк. У святій заупокійній Службі брали участь Генеральний консул Республіки Польща в Харкові пан Януш Яблоньські, консул пан Ян Здановські, працівники Генконсульства, духовенство та харківські парафіяни.

Після св. Меси заходи були продовжені на меморіалі Жертв сталінських репресій та польському військовому цвинтарі у 6‑му кварталі Лісопарку біля П’ятихаток. Там спочивають близько п’яти тисяч офіцерів Війська Польського, розстріляних НКВС навесні 1940 року.

Молебень провадив владика Станіслав Широкорадюк разом з отцем Григорієм Стасюком, священиком УПЦ КП.

Молитвою також були огорнуті жертви репресій з 1937‑1938 років, які поховані на цьому місці.

У словах, скерованих до присутніх представників державної влади, військових, місцевих громадських організацій та мешканців міста, Генеральний консул пан Януш Яблоньські пригадав страшні події з 1940‑го та 2010‑го років.

У кінці заупокійної урочистості були запалені лампади пам’яті та покладені квіти.

Свята Меса за воїнів, загиблих в АТО, у кафедральному соборі Пресвятої Діви Марії

14 квітня 2018 року у кафедральному соборі владика Станіслав Широкорадюк відправив Святу Месу за воїнів, загиблих в АТО. Така Меса відправляється тут щосуботи. Але цього дня, щоб поділитися радістю Великодня, на неї були запрошені родини полеглих на Сході України. Їх імена звучали у молитовних намірах. У проповіді владика пригадав усім про радість і надію, яку несе Воскресіння Христове. Для Бога немає мертвих, для Нього всі живі. Одні ще подорожують по землі, інші, з якими ми колись зустрінемось, вже перейшли на той бік життя. З вірою в це ми і ходимо у Великодній період на цвинтарі. Людина має померти, але її душа безсмертна, тому ми і покликані молитися за її спасіння. І наші померлі чекають на наші молитви. Це єдине, чого вони насправді потребують. Через молитву ми з’єднуємося з тими, хто вже відійшов.

Церква Христова існує вже близько 2 тисяч років, починаючі від перших апостолів. Вони бачили Воскреслого Христа і проповідували про це, незважаючи на переслідування. Сьогодні ми читали в Діяннях Апостолів про перші проблеми християн, коли їх кількість зросла.  Тоді вже Церква намагалась дбати про бідних, вдів та сиріт. Саме цю місію апостоли доручили семи дияконам, щоб самим проповідувати Боже слово. І до сьогодні Церква виконує ці дві місії – проповідує Христа Розп’ятого і Воскреслого і допомагає нужденним. Але ніякі матеріальні блага не можуть замінити Боже слово, яке зцілює душу. Нехай же Добра Новина про те, що Ісус Христос помер за нас, Воскрес і тепер живе серед нас, зміцнює нашу надію, віру та любов.

Після Святої Меси владика запросив родини до соціального центру на зустріч. Тут за спільним столом він розповів про соціальну діяльність, яку веде Католицька Церква в Харкові. Родини мали можливість подивитись презентацію про дім одинокої матері в Коротичі. Разом з вікарієм о. Войцехом владика Станіслав запропонував родинам зорганізувати спільні подорожі у святі місця, спільний відпочинок в Карпатах.