Відпуст у Мерефі

1 грудня парафія Матері Божої Чудотворного Медальйона, що розташована у Мерефі, одному з 27-ми районних центрів Харківської області, відзначала своє храмове свято. 

Поселення на місці сьогоднішньої Мерефи було засноване у 1595 році як опорний пункт оборони від татарських набігів. У 1668 році Іван Сірко заснував біля Мерефи хутір, який до 1765 року був сотенним містечком Харківського полку. У 1780 році Мерефа отримала статус слободи, а у 1928 році – статус міста.

Після відновлення життя Римсько-католицької Церкви на Харківщині у 1991 році виникла потреба відкриття каплиці для католиків Мерефи. Наприкінці 90-х було куплено дім, у якому облаштовано каплицю. Спочатку її обслуговували Отці Місіонери святого Вікентія де Поля. Вони запропонували і назву: парафія Матері Божої Чудотворного Медальйона (спомин у Римсько-католицькому календарі 26 листопада, у день останнього об’явлення Матері Божої святій Катерині Лябуре, сестрі милосердя св. Вікентія де Поля (шаритці). Пізніше у парафії почали служити дієцезіяльні священики. 

На свято приїхали священики Харківського деканату. Урочисту Святу Месу очолив о. Войцех Стасевич, вікарій кафедральної парафії. Парафіян і гостей тепло привітав настоятель парафії о. Рафаїл Шкоповець. Після Божої Служби усі зібрались на спільний почастунок.

II Всесвітній день убогих у Харкові

У неділю 18 листопада 2018 року відбулася зустріч на честь II Всесвітнього дня убогих. Зустріч була дуже насиченою завдяки сестрам-оріоністкам і парафіянам, які були активними і відкритими потребам нужденних людей. Все почалося Святою Месою в катедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії, яку відправив вікарій о. Войцех Стасевич, з молитви за убогих, а продовжилося теплою бесідою і спільною агапою в Соціальному центрі «Карітас-Спес-Харків».

Цілий день також проводилася благодійна ярмарка, приготована дітьми і матерями з «Дому надії» с. Коротича.

 

Святий – це той, хто добре виконує свою роботу

17 листопада, в день, коли у 1991 році папа Йоан Павло ІІ канонізував св. Рафаїла Каліновського, парафія, якою опікуються Отці Домініканці, відзначала своє храмове свято. За традицією до невеличкій каплиці, яку започаткували Отці Кармеліти, приїхали священики та вірні з парафій Харківського деканату. Урочисту Святу Месу очолив настоятель парафії Святого Вікентія де Поля о. Ян Мартінчак СМ. Під час проповіді він поділився своїм досвідом знайомства із св. Рафаїлом Каліновським. Це сталося у 1992 році під час перебування отця у новіціаті недалеко від місцевості Чарна, де служив святий і де покоїться його тіло.

Проповідник окреслив святого Рафаїла як того, хто завжди добре виконував свою роботу, де б він не був, і закликав присутніх брати з нього приклад.

Після Святої Меси присутні мали змогу ближче познайомитись із життям святого Рафаїла Каліновського, про якого розповів парафіянин пан Мечислав.

Потім настоятель парафії о. Маріуш Возняк ОР запросив усіх на святковий обід.

Закінчилась Акція «Папа для України»

Як відомо, Його Святість Папа Франциск виділив суму в розмірі 16 мільйонів євро, плід збору пожертв у всіх католицьких церквах Європи та Його особистої пожертви, для надання допомоги жертвам війни на сході України. Ця ініціатива була названа Акція «Папа для України» та була доручена під нагляд Дикастерії зі Сприяння Цілісному Людському розвитку Святого Престолу, яку на даний час очолює Його Еміненція Кардинал Пітер Кодво Аппіах Тарксон.

З нагоди закінчення Акції Кардинал Тарксон та Підсекретар цієї ж Дикастерії Монсеньйор Сеґундо Техадо Муньоза відвідали Україну з 16 по 18  листопада цього року.

Найбільше від війни, яка тягнеться з 2014 року, потерпають східні регіони нашої Харківсько-Запорізької дієцезії. Тому візит почався із відвідування Монсеньйором Сеґундо Техадо Муньозою проектів, які фінансувалися під час Акції саме у цій частині України. 15 листопада Підсекретар, у супроводі Яна Собіло, єпископа-помічника Харківсько-Запорізького, та Едуарда Кави, єпископа-помічника Львівського, які очолювали поетапно акцію «Папа для України», та Монсеньйор Йосеф Ґрек, перший секретар Нунціатури, побував у м. Красногорівці, район «Сонячний», який найбільше постраждав від бойових дій. Потім делегація відвідала м. Мар’янці родинуу, якій була надана допомога від Акції. Далі – опікове відділення лікарні у Краматорську та м. Слов’янськ.

16 листопада близько 13.00 гості завітали до Харкова. Спочатку вони відвідали соціальний центр св. Єлизавети Угорської, що знаходиться праворуч від катедрального собору. Тут надається різноманітна допомога особам, переміщеним з територій, де точиться війна. Делегація прийшла у центр під час обіду для бездомних та нужденних. Тут вони щоденно можуть отримати теплу їжу, яку готують працівники «Де Поль – Харків».

Після цього у катедральному соборі була відправлена Свята Меса, яку очолив владика Ян Собіло. (На фото зліва направо: Монсеньйор Йосеф Ґрек, Монсеньйор Сеґундо Техадо Муньоза, єпископ Ян Собіло, єпископ Едуард Кава). У проповіді владика Едуард сказав, що християни покликані зосереджуватися не на матеріальному забезпеченні свого життя, а на своїх відносинах з Богом. Фундаментом цього є життя Божим словом. «Я заховаю слова Твої в своїм серці, щоб не грішити проти Тебе», – говорить псалмоспівець. Слово допоможе нам протистояти спокусам відсунути Бога набік і дасть сили поставити Його у центр нашого життя.

Після обіду гості відвідали Дім матері і дитини «Надія» у Коротичі.   

Листопадовий вокально-органний вечір в храмі Святого Сімейства

10 листопада в храмі Святого Сімейства відбувся другий вокально-органний вечір. Він розпочався Вечірнею за померлих. Послухати гру старовинного органу, в яке вдихнув нове життя Дмитро Морозов, головний диригент Харківського національного академічного театру опери та балети ім. Лисенка, у цей день прийшло ще більше людей, ніж за першим разом. Храм був повний, і тому можна було оцінити його акустику, якість якої власне залежить від наповненості.
У програмі були виконані твори Й. С. Баха, Генделя, Шуберта, Шопена. У виконанні заслуженої артистки України Олени Ширяєвої пролунала секвенція «Dies Irae» («День гніву»), аранжування для якої спеціально для цього вечора написав сам Дмитро Морозов. Цей твір був вибраний невипадково, бо він колись входив у молебень за померлих.
Після концерту маестро приймав теплі слова вдячності і вітання з днем народження, який він святкував саме в цей день.

Наступний вокально-органний вечір відбудеться не 1 грудня, як повідомлялося раніше, а 9 грудня о 18.30. Усіх щиро запрошуємо.

Переклад секвенції:

День гніву, день цей
звільнить із праху покоління,
за свідченням Давида з Сивілою.
Як будемо тремтіти,
коли Суддя прийде
і правдиво все розсудить.
Труби чудесний звук
пронесеться над могилами,
і збере всіх перед Троном.
Смерть відступить і природа,
як повстане творіння
на суді відповідати.
Книга писана пред’явлена буде,
в якій все міститься
для суду над світом.
Отже, коли Суддя сяде,
все приховане стане явним,
ніщо не лишиться безкарним.
Що я, нещасний, тоді скажу,
Якого заступника просити,
Якщо і праведний не певен?
Царю страшної величі,
що нас рятуєш милостиво,
врятуй мене, джерело милості!
Згадай, милостивий Ісусе,
що я — причина Твоїх мук,
та не полишай мене у той день!
Сповідуючи мене, сядеш втомлений,
На хресті ти викупив гріхи людські,
Такий труд хай не пропаде марно.
Питай, Суддя, відплати,
даруй мені відпущення
до Дня Суду.
Я зітхаю як винний,
провина змушує мене тремтіти,
змилуйся над тим, хто просить, Боже!
Той, хто виправдав Марію
і розбійника вислухав,
мені також хоч яку-небудь надію дай.
Мої благання неварті,
але Ти добрий, зроби милість,
не спалюй вогнем пекельним.
Серед овець місце приготуй,
а від козлищ мене відведи,
поставивши праворуч.
Засудивши нечестивих,
покаравши їх страшним вогнем,
приклич мене до благословенних.
Я молю уклінно,
серце скрушене як порох,
потурбуйся про мій кінець!
У той день сліз,
підніметься із праху той,
кого будуть судити.
Людину провинну пощади, Боже,
милостивий Господи Ісусе,
дай їм спокій! Амінь!

Десята ікона Пресвятої Діви Марії Матері Європи – в Харкові

У різних країнах Європейського континенту вирішили встановити 12 ікон Богородиці Матері Європи, за числом зірок у вінку довкола голови Матері Божої. У цих місцях молитимуться до Бога за ЇЇ посередництвом про збереження миру та християнського духу в Європі. Автор цієї ідеї – абат бенедиктинського монастиря поблизу м. Фрайбурга в Німеччині о. Нотгер Гігель. Він разом із о. Францом Пітцалем прибув до нашого міста для участі в урочистому освяченні ікони, котре відбулося 4 листопада в харківському кафедральному соборі Успіння Діви Марії. Чин освячення ікони здійснив єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні владика Станіслав Широкорадюк разом із гостями з Німеччини: отцем Нотгером Гігелем та отцем Францом Пітцалем. Чин освячення ікони у вірменському обряді звершив отець о. Генрик Блашчик.  О. Нотгер сказав, що «це вже десята серед подібних ікон, які встановили в різних кранах Європи; разом вони творитимуть знак хреста, що розтягнеться від Атлантичного океану до Уралу і від Ісландії до Мальти». Ікона Пресвятої Богородиці Матері Європи зберігатиметься у вірменській каплиці харківського кафедрального собору Успіння Діви Марії. Там щомісяця молитимуться до нашої Небесної Матері за мир у Європі.

Бали Святих – у парафії Успіння Діви Марії

Другий Бал Святих відбувся в парафії Успіння Діви Марії. Перший влаштувала 31 жовтня спільнота незрячих. Незмінним організатором його є викладач харківської гімназії-інтернату імені Короленка і діва, посвячена Богові, Агнеса (Наталія) Кубанська. На другий Бал Святих 4 листопада зібралися діти парафії кафедрального собору Успіння Діви Марії. Вони в костюмах Святих різних епох і народів представляли історію свого героя чи героїні у вигляді усної розповіді або театралізованої композиції. Глядачі мали відгадати, хто саме «завітав» на Бал Святих до парафіяльного будинку поблизу собору Успіння Діви Марії, де відбувалося святкування Дня Всіх Святих. Як з’ясувалося, серед них були апостол Петро, Марія Магдалина, Надія (сестра Віри й Любові та донька Софії), київський князь Володимир, польська королева Ядвіга, француженка Тереза від Дитятка Ісуса, Єлизавета Угорська, а також албанка Мати Тереза Калькуттська, француз Вікентій де Поль та італійка Джанна Беретта Молла. Допомагали їм «прибути» на Бал Святих батьки дітей із парафії Успіння Діви Марії, Наталія Гранковська, сестри-гоноратки Фаустина й Людмила, посвячені Богу діви Агнеса (Наталія) Кубанська, Ірина Воловицька та священики о. Григорій Семенков і о. Войцех Стасевич, які служать у цій парафії. Після представлення і знайомства з присутніми учасники Балу Святих потанцювали, взяли участь у веселих вікторинах та почастувалися солодощами.

Свята Меса в пам’ять жертв тоталітаризму

3 листопада на меморіалі жертвам тоталітаризму в Лісопарку в П’ятихатках єпископ Станіслав Широкорадюк OFM очолив Святу Месу в пам’ять про них, а проповідь сказав о. Полікарп Ян Новак. Разом із ним молились за вбитих о. Генрик Блашчик, Генеральний вікарий католиків вірменського обряду, священики Харьківського деканату дієцезії, монахині, віряни з харківських парафій та були присутні Генеральний консул Республиці Польща Януш Яблонський та представники Польського товариства.

 

Листопад – місяць молитов за померлих

2 листопада, у День усіх померлих, вже традиційно відбулась Свята Меса на так званому німецькому цвинтарі, що розташований на початку вул. Пушкінської (колись вул. Німецька). Святу Службу очолив єпископ Харківсько-Запорізький владика Станіслав Широкорадюк. Це один із найстарших цвинтарів у Харкові, на ньому покояться численні вірні Харківської римсько- католицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, що має вже понад 120 років.
У проповіді владика Станіслав нагадав присутнім, що смерть неминуча і цвинтар зрівняє усіх, незалежно від статусу, яку людина мала на землі. Наші померлі потребують молитви, а ми потребуємо заступництва тих, хто вже пройшов через брами Небесного Царства. Тому Церква пропонує нам у листопаді відвідувати кладовища, особливо молитися за померлих і жертвувати за них відпусти.
Після Святої Меси відбулася процесія за померлих головною алеєю.

Папа: Відзначення свята Всіх Святих – передсмак нашого майбутнього

Папа: Відзначення свята Всіх Святих – передсмак нашого майбутнього

Зустрічаючись з вірним у свято Всіх Святих, Святіший Отець поділився думками про те, як вже тут, на землі, можемо відчути передсмак вічності, для якої ми створені.
Святість не означає чинити надзвичайні речі, але кожного дня слідувати дорогою Блаженств, що веде нас до неба, тобто, додому. На це звернув увагу Папа Франциск, промовляючи до римлян і гостей Вічного Міста, які 1 листопада 2018 р. зібралися опівдні на площі Святого Петра, щоб помолитися молитву «Ангел Господній».
Сімейне свято
Свої роздуми Святіший Отець розпочав зі слів Книги Одкровення, де говориться про небо, як про безліч представників «кожного краю, племені народу й мови», які «співають разом, прославляють з радістю Бога». За його словами, було би прекрасно почути цей спів, а ми можемо його уявити собі, коли під час Святої Меси співаємо: «Свят, свят, свят, Господь Саваот». «Це гімн, як говорить Біблія, що походить з неба, його співають там… Отож, співаючи “Свят”, ми не лише думаємо про святих, але й робимо те, що роблять вони: в цю хвилину під час Святої Меси ми єднаємося з ними так, як в жодному іншому випадку», – сказав Папа, додаючи:
«Ми єднаємося з усіма святими: не лише з тими найвідомішими, з календаря, але й з тими “по-сусідству”, нашими рідними та знайомими, які сьогодні належать до того незчисленного безміру. Отож, сьогодні – сімейне свято. Святі близькі нам, більше того, вони – наші найсправжніші брати й сестри. Вони розуміють нас, люблять, знають, що є нашим справжнім добром, допомагають нам і чекають на нас. Вони щасливі і хочуть, щоб і ми були щасливі з ними в раю».
Дорога щастя – дорога Блаженств
Саме тому, як зауважив далі Наступник святого Петра, святі запрошують і нас ступити на «дорогу щастя», про яку говорить Євангелія: «Блаженні вбогі духом […], Блаженні лагідні […] Блаженні чисті серцем…». Однак, Євангелія називає блаженними убогих, коли світ називає такими багатих, Євангелія – лагідних, світ – всесильних, Євангеліє – чистих, а світ – хитрих і тих, які насолоджуються життям…
«Цей шлях блаженства, святості, здається веде до поразки», – зауважив Папа, додаючи, що згаданий уривок з Одкровення, натомість, описує святих як тих, які тримають в руках пальмові гілки, тобто, символ перемоги. «Перемогли вони, а не світ. І вони закликають нас обрати їхню сторону, сторону Бога, Який є Святим. Запитуймо себе, на якій стороні стоїмо?» – заохотив він.
Або святість, або нічого!
За словами Святішого Отця, слід відповісти на запитання про те, чи живемо для себе, чи для Господа, чи для вічного щастя, чи для якоїсь приємності тепер? Слід також запитати себе, чи дійсно прагнемо святості, чи вдовольняємося тим, аби бути християнами, «які вірять в Бога і шанують ближнього, але так, без перебільшення»?
«Господь вимагає всього, а те, що він пропонує – це справжнє життя. Пропонує все, пропонує щастя, для якого ми були створені. Отож, або святість, або нічого! Варто піддатися провокації святих, які тут не застосовували напівмір, а звідтіля “вболівають” за нас, аби ми обирали Бога, покору, лагідність, милосердя, чистоту, щоб ми захоплювалися небом більше, ніж землею», – мовив Папа.
Святкуємо те, для чого ми народилися
Підсумовуючи, Святіший Отець зауважив, що сьогодні святі запрошують нас не просто ще раз вислухати гарні слова з Євангелії, але «впроваджувати їх в життя, ступити на шлях Блажентств». «Не йдеться про те, щоб чинити надзвичайні речі, але кожного дня дотримуватися того шляху, що веде нас до неба, до родини і додому. Сьогодні, отже, передбачаємо своє майбутнє та святкуємо те, для чого ми народилися: ми народилися для того, щоби більше ніколи не вмирати; ми народилися для того, щоби втішатися Божим щастям», – сказав він, побажавши:
«Нехай же Свята Богомати, Цариця святих, допоможе нам рішуче прямувати вперед дорого святості. Нехай же Вона, Двері Небесні, впровадить наших умерлих найдорожчих до небесної родини».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Джерело