Урочистість Богоявлення у Харківському кафедральному соборі

У неділю 6 січня в день Богоявлення Господнього єпископ Харківсько-Запорізький владика Станіслав Широкорадюк у співслужінні з іншими священиками Харківського деканату відправив урочисту Святу Месу. Це свято є особливим для владики, який 24 роки тому 6 січня у Соборі Святого Петра в Римі прийняв єпископський сан з рук Папи Римського Йоана Пала ІІ. Тому молитися разом із ним і про нього у цей день прийшли численні вірні.
Також у цей день був оприлюднений декрет владики, щодо святкування у дієцезії об’явленого Конференцією римсько-католицьких єпископів України Року Родини. (Із змістом декрету можна ознайомитись на сайті).
Після Святої Служби владику Станіслава тепло привітали парафіяни та спільнота сестер-оріоністок разом із своїми підопічними з «Дому надії», що знаходиться у Коротичі. Діти та їхні матері, що завдяки величезним зусиллям архіпастиря мають прекрасний дім, дитсадочок та духовну опіку сестер і священиків, вручили владиці зроблені власноруч подарунки.
На останок владика Станіслав благословив усіх зібраних у храмі дітей та привітав їх зі святом солодкими подарунками.

Богоявлення (грец. Θεοφάνια), або Явлення (грец. Επιφάνια – Епіфанія) – одне з найдавніших християнських свят (поряд із Великоднем і Трійцею), присвячене народженню Ісуса Христа і подіям, що супроводжували його, та спомину чуда переображення води у вино у Кані Галілейській. Перші повідомлення про святкування Богоявлення сягають II століття і згадуються у Климента Олександрійського і гностиків. У ході історії сенс свята зазнав у різних християнських традиціях великі зміни (зокрема, з нього виділилося Різдво Христове, Хрещення Господ, а пізніше спомин чуда в Кані у другу звичайну неділю року С). В результаті чого в даний час головний акцент свята в латинській літургії припадає на поклон трьох Мудреців зі Сходу. 
Ця подія, описана в Євангелії (див. Мт 2,1-12), символізує поклоніння Ісусу Христу язичників, а також людей різних народів та прошарків суспільства. Саме серед такої людської родини народився Христос із Своєю спасенною місією, а вона у своїх представниках прибула з різних боків, щоб поклонитись Йому. Тому в християнській традиції від XIV віку один з волхвів є темношкірий, другий – молодий, а третій – похилого віку. Цей символ підкреслює універсальність спасіння, що є понад будь-які поділи людства.
У Католицькій Церкві латинського обряду Богоявлення є літургійною урочистістю. Змістом свята є три події, в який Бог в особливий спосіб об’явився світу у Христі: поклоніння трьох мудреців зі Сходу у Вифлеємі, Хрещення Христа в Йордані та перше чудо Месії, яке Він створив у Кані Галілейській.
У католицьких храмах на свято Богоявлення освячують воду, крейду та ладан. У ряді країн існує традиція писати на дверях церков і будинків латинські літери CMB, що іноді інтерпретують як перші літери імен трьох волхвів – Каспара, Мельхіора й Бальтазара, а іноді як перші літери латинської фрази «Christus mansionem benedicat», що означає «Христос благословляє цей дім».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.