…і покликав, кого Сам хотів. (Мк 3,13)

11 серпня 2018 р. у Харківському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Широкорадюк, у співслужінні з епископом-помічником Яном Собіло та єпископом-емеритом Мар’яном Бучеком, вділив таїнство Рукоположення у священицький стан дияконам Олександру Карапетяну і Томашу Завадському, та у дияконський стан клірику Камілу Ожугу.

«Рукоположення (лат. Ordinatio) є таїнством, завдяки якому місія, довірена Христом Своїм апостолам, продовжує сповнюватися у Церкві до кінця часів; отже воно є таїнством апостольського служіння. Воно має три ступені: єпископат, пресвітерат і дияконство.

Латинське слово ordo (стан) у часи римської давнини означало цивільні стани, особливо керуючий стан. Сьогодні слово Ordinatio (з лат. уведення в стан) закріплене за актом таїнства, який уводить до стану єпископського, пресвітерського чи дияконського і чимось більшим, ніж звичайне обрання, призначення, делегування або встановлення спільнотою, бо це таїнство уділяє дар Святого Духа, який дозволяю виконувати «святу владу», що походить від Самого Христа – через Його Церкву. Рукоположення має також назву свячення, бо воно є вибранням і прийняттям через Самого Христа для служіння Церкві. Покладення рук єпископа із молитвою посвячення становить видимий знак цього таїнства» (Катехизм Католицької Церкви, 1536-1538).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.